Який іронічний і темний поворот! Історія Стіва МакНелда здається витягнутою з сучасної байки: вона починається з жадібності та радості від спадщини в мільйони, але закінчується несподіваним і гірким уроком. Бабуся, з кислим гумором і ноткою поетичної справедливості, залишає йому символічні предмети — тростину та зубний протез — замість грошей, супроводжуючи це листом, який просякнутий сарказмом і мудрістю.

Цей тип оповіді працює як сатира на жадібність та очікування спадщини. Контраст між початковою фотографією (щасливий поруч з труною) і фінальним відкриттям (все пожертвувано на благодійність, окрім двох абсурдних предметів) перетворює історію на своєрідну сучасну параболу. Повідомлення ясне: той, хто сподівається збагачитися на чужій смерті, може залишитися лише з незручними спогадами та гірким уроком.